Введення тимчасової адміністрації в банку: наслідки для клієнтів.

Введення у банківській установі тимчасової адміністрації саме по собі є наслідком, а не причиною. Воно відбувається на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. В свою чергу, для визнання банку неплатоспроможним мають існувати відповідні причини, що викладені у ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Так, Національний банк зобов’язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, зокрема, якщо розмір регулятивного капіталу банку зменшується до однієї третини від встановленого мінімального рівня або якщо протягом 10 робочих днів поспіль банк не виконує 10 або більше відсотків своїх зобов’язань перед вкладниками. У таких випадках дійсно йде мова про фактичну неплатоспроможність банку.

Разом з тим, за певних умов при визнанні банку неплатоспроможним проблеми можуть полягати в інших факторах. Наприклад, якщо банк не виконав вимогу Національного банку України щодо оприлюднення усіх своїх акціонерів, то Національний банк України визнає його проблемним, і якщо протягом 180 днів після цього зазначена вимога не виконана, тобто банк продовжує не розкривати акціонерів, то тоді він визнається неплатоспроможним з подальшим введенням тимчасової адміністрації. Фактично банк залишається за сукупністю своїх активів платоспроможним, однак недотримання ним вимог призводить до того, що він прирівнюється до фактично неплатоспроможних. Це істотно ускладнює життя вкладникам і клієнтам, але така ситуація не є безнадійною, є світло в кінці тунелю, а тому рано чи пізно банк має повернутись до нормального функціонування.

Гірше виглядає ситуація, коли банк визнається неплатоспроможним через проблеми з власне платежами. Тоді у вкладників і клієнтів є причини для занепокоєння і відповідно для адекватного реагування, а для цього необхідно знати порядок і правові наслідки введення тимчасової адміністрації. Для цього необхідно звернутись до Розділу 7 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Не пізніше, ніж на наступний день після початку тимчасової адміністрації Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй сторінці в мережі Інтернет (http://www.fg.gov.ua/) і не пізніше, ніж через 10 днів публікує таку інформацію у газетах «Урядовий кур’єр» та «Голос України». Також при цьому призначається уповноважена особа з числа працівників Фонду.

Зацікавленим особам важливо здійснювати моніторинг інформації про стан відповідної банківської установи через сайт Фонду та інші джерела. Безпосередньо після оголошення про тимчасову адміністрацію вкладнику, клієнту банку слід звернутись до уповноваженої особи Фонду із письмовою заявою у двох примірниках (оригінал та копія) і задекларувати свої вимоги, щоб на копії заяви була проставлена відмітка про отримання заяви. Така копія заяви вважатиметься доказом звернення щодо виконання зобов’язань банку перед клієнтом-кредитором.

За змістом ч. 4 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків – шість місяців. Зазначені строки можуть бути продовжені на строк до одного місяця.

Для чого запроваджується тимчасова адміністрація? Вважається, що такий захід має на меті рятування банку від фінансово-небезпечної ситуації, стабілізацію та повернення довіри вкладників і клієнтів до банку з метою відновлення його нормальної роботи. Звичайно такий результат досягається не завжди, оскільки якщо відбулось визнання банку неплатоспрожним, це зазвичай свідчить про очевидні фінансові проблеми, вирішити які не так легко. Разом з тим, зазначена мета запровадження тимчасової адміністрації виправдовує засоби, які перераховані у ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, тимчасова адміністрація передбачає наступні правила:

призупиняються усі повноваження органів управління банку (загальні збори, спостережна рада, ревізійна комісія) та органів контролю (ревізійна комісія, внутрішній аудит), цих повноважень набуває уповноважена особа Фонду;
всі правочини, вчинені органами управління та контролю після призначення уповноваженої особи, є нікчемними;
усі посадові особи та структурні підрозділи банку підпорядковуються уповноваженій особі Фонду;
не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;
не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також зобов’язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань банку;
не здійснюється зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;
не здійснюється нарахування відсотків за зобов’язаннями банку перед кредиторами.

Загалом це означає, що протягом дії тимчасової адміністрації клієнти банку скоріше всього не зможуть отримати свої кошти, а тому насамперед важливо регулярно перевіряти інформацію про стан банку, щоб не пропустити оголошення щодо початку здійснення виплат.

При цьому, із зазначених вище правил є деякі винятки, про які також необхідно зазначити, зокрема, вказані вище заходи не поширюються на:

зобов’язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах 200 000 гривень в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації;
зобов’язання банку щодо витрат, пов’язаних із забезпеченням його господарської діяльності, зокрема, тих, що випливають з договорів про оренду нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв’язку, охорони;
зобов’язання банку щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю працівників банку;
зобов’язання банку щодо виплати аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженням здоров’я або смертю, тощо;
зобов’язання банку щодо здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації;
зобов’язання банку щодо здійснення купівлі-продажу валюти фізичними та юридичними особами для погашення ними зобов’язань за кредитними договорами, виконання вимог, встановлених законодавством, для обов’язкового продажу валюти.

Відтак, якщо строк дії договору вкладу закінчився до введення тимчасової адміністрації або якщо мова йде про банківський рахунок (наприклад, картковий), то в такому випадку банк має здійснити клієнту виплату. Втім, попри законність такої виплати, проблема може полягати у її фактичній неможливості через відсутність у банку достатніх грошових коштів.

Враховуючи те, що тимчасова адміністрація є проблемою для таких різних за інтересом осіб як особи, що уклали договори вкладу, і особи, що уклали кредитні договори, в цій процедурі можливі домовленості між такими особами за участю банку щодо повернення частини депозитку з дисконтом (називаються різні цифри, іноді – 30%, іноді – 50%) і при цьому прощення боргу особам, які є уклали договору кредиту. Також, як було зазначено вище, у процедурі тимчасової адміністрації зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом, однак прямо не забороняється передання вкладнику заставленого майна, за участю банку та власника майна, з яким укладено кредитний договір. Важливо при цьому пам’ятати про існування шахраїв, що можуть видавати себе за представників банківської установи чи Фонду.

Статтею 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено затвердження плану врегулювання щодо банку, у якому введено тимчасову адміністрацію. План врегулювання не обов’язково має передбачає збереження банку, це може бути також відкликання ліцензії та його ліквідація. Разом з тим, якщо навіть план врегулювання і передбачає збереження банку, але такий план не дав результатів, або якщо завершився строк тимчасової адміністрації, то в такому випадку згідно ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за пропозицією Фонду Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Вкладникам та іншим кредиторам банку при цьому важливо відстежити момент, коли відбулась публікація про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду (це має бути зроблено не пізніше, ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії), оскільки відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду. Якщо такі вимоги не будуть заявлені вчасно і надійдуть після спливу зазначених 30 днів, вони вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах 200 000 грн. гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

17.04.2015