адвокат, кандидат юридичних наук,

доцент, заслужений юрист України

Лідія Горбунова

Продовжуючи тему застосування науково – експертних висновків в судовому процесі спробуємо дати відповіді на питання які виникають, а саме:

- Хто може надати такий правовий висновок?

- Хто може звертатися до фахівців у галузі права?

- Як оформити таке звернення та які питання можуть бути поставлені перед фахівцем?

- Що має бути зазначено в такому правовому висновку?

- Яким чином можна застосувати правовий висновок?

1. Для того, щоб надати правову оцінку обставин конкретноїсправи необхідно насамперед бути фахівцем у галузі права. Таким фахівцем може виступати будь-хто, кого вважають належно кваліфікованим у певній галузі, чиї думки та судження заслуговують на увагу. Звичайно наявність диплому про наукову ступінь чи атестата про вчене звання не є достатньою підставою для залучення особи як фахівця у галузі права. Такою підставою є лише авторитет, який складається з багатьох років роботи, участю у наукових конференціях, підготовкою публікацій наукових досліджень тощо.

2. Звернутися за правовим висновком з приводу конкретної справи може кожний, хто є учасником процесу і має потребу в допомозі щоб сформувати чи обґрунтувати власну правову позицію. Зазвичай це адвокати, органи досудового слідства, прокуратури , суду.

3. Форма звернення за науково - експертним правовим висновком у конкретній справі залежить від того, хто звертається за таким висновком. Слідчий чи прокурор можуть винести постанову. Судді виносять ухвалу. Так, наприклад, судді Верховного суду Украни, при відкритті провадження у справі вказують, про направлення матеріалів справи членам Науково-консультативної ради з вимогою надати висновок протягом певного часу.

Якщо потребу у висновку фахівця мають адвокати, то їх звернення має форму адвокатського запиту з посиланням на норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». В адвокатському запиті має бути вказано: якої справи стосується такий запит; у зв’язку з чим виникла потреба звернутися; які питання ставляться перед фахівцем у запиті; які матеріали додаються до запиту.

Які ж питання можуть бути поставлені перед фахівцем?

Насамперед, потрібно пам’ятати, що питання не можуть стосуватися фактичної сторони справи, доведеності тих чи інших обставин тощо,оскільки оцінка доказів це прерогатива сторін процесу. Питання мають бути виключно юридичного характеру. Зазвичай це оцінка з позицій матеріального права. Хоча в повній мірі не можна виключати і оцінку з позицій процесуального права.

Фахівець у галузі права має виходити з того, що всі фактичні обставини з’ясовані повно та всебічно. Питання які ставляться перед фахівцем, наприклад в кримінальних справах, можуть бути такими:

- Чи відповідає закону, підзаконним актам, правозастосовній практиці, загально визнаним теоретичним положенням кримінально-правова кваліфікація діянь певно особи;

- Чи відповідають вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практиці Європейського суду з прав людини рішення, які пропонується чи прийняті у даній справі;

- Чи мають місце обставини, що виключають склад злочину, якщо так, то які саме;

- Чи є склад злочину у діяннях даної особи;

- Чи відповідно до закону оцінені діяння співучасників злочину;

- Чи має місце множинність злочинів;

- Чи є підстава для звільнення особи від кримінальної відповідальності, якщо так, то яка саме підстава наявна в даному випадку;

- Чи правильно визначені правові висновки вчинення діяння в частині призначення покарання;

Перелік питань, які можуть бути поставлені фахівцю в галузі права можна продовжувати і продовжувати. Вимоги до формування питань загальні – якщо хочеш отримати чітку і конкретну відповідь, то чітко і конкретно потрібно формувати питання.

Потрібно, також пам’ятати, що фахівець надає правовий висновок на підставі тих матеріалів, які йому надані. Ненадання необхідних матеріалів може потягти за собою неправильність висновку, зробленого по неповним матеріалах.

4. За результатами проведення науково-правової експертизи має бути складений науково-експертний правовий висновок який підписується експертом(експертами). Якщо звернення адресувалося науковій установі, організації чи підприємству, то правовий висновок має бути затверджений керівником чи головою відповідної науково-експертної ради. Може мати місце також окремий висновок фахівця. У науково-експертному висновку має бути зазначено:

- у якій справі зроблено висновок;

- які питання поставлені перед фахівцем у галузі права;

- які матеріали надані в розпорядження фахівця ( їх перелік та обсяг);

- відомості про фахівця, який надав правовий висновок(дані про наукову ступінь, вчене звання, академічні звання, посаду, стаж роботи за спеціальністю тощо);

- викладення фактичних обставин справи, які фахівець вважає доведеними;

- юридичні підстави для оцінки, якими керувався фахівець;

- відповідь окремо на кожне питання, які були поставлені перед фахівцем;

- загальний висновок.

5. Науково – експертний висновок, так же як і висновок судового експерта, не має обов’язкового значення. Сила такого висновку в раціональності доводів, в аргументованості висновків і пропозицій. Обов’язковим для врахування є не сам по собі висновок науково - правової експертизи, а аргументи, які в ньому висловлені. Той хто оцінює такий висновок обійти їх не праві. Спростувати певні доводи можна лише іншими доводами. Так, Європейський суд з прав людини вважає порушенням прав на справедливий суд рішення правозастосовних органів держави, якщо вони є голослівними.

Загалом можна констатувати, що залучення фахівців у галузі права до юридичної оцінки у конкретних справах є запорукою прийняття справедливих та обґрунтованих рішень.

24.03.2016

Про застосування науково-експертних висновків при розгляді справ в суді. Частина 2.