044 528-85-07
093 975-24-93

Нові зміни до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом

В умовах воєнного стану законотворці активно працюють над новими нормативними актами покликаними віднайти нові можливості для розвитку бізнесу та легального заробітку. Одним з таких нормативних актів можна вважати так званий «Закон про фріланс». 10 серпня 2022 року набув чинності Закон України №2421-ХІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом».

Даний Закон передбачає додаткову статтю 21-1 до Кодексу законів про працю України, якою встановлено новий вид трудового договору, а саме, договору з нефіксованим робочим часом.

Головна особливість такого договору в тому, що він не має фіксованої (конкретної) тривалості робочого часу, тобто не встановлено конкретний час виконання роботи, оскільки така тривалість визначається залежно від обсягу роботи, що надається. Кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень. В разі, якщо ж фрілансер відпрацював менше часу, або ж роботи не було взагалі, він все одно отримає оплату за вказані 32 години.

Оплата праці для фрілансерів здійснюватися пропорційно до кількості відпрацьованого часу або ж виконаної роботи, проте, фрілансер повинен відпрацювати хоча б 32 години на місяць.

Працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо йому було повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом. Така відмова є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, крім випадків відмови у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю чи виконанням державних або громадських обов'язків, а також повідомленням роботодавцем працівнику про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.

Фрілансери можуть працювати і за відрядною системою оплати праці, коли оплата залежить від норм виробітку, а не затраченого часу. У такому разі, мінімальна оплата все одно повинна дорівнювати сумі, яку працівник би отримував за 32 години на місяць, якби він працював за погодинною системою оплати праці.

Закон також передбачає умови наднормової роботи фрілансерів та її оплати. Така робота можлива за згодою фрілансера і, якщо такий працівник працює понад 40 годин на тиждень чи 6 днів на тиждень, вона оплачується у подвійному розмірі. Але якщо базові години, тобто, погоджена тривалість робочого часу, складають менше 40 годин на тиждень чи 6 днів на тиждень, сторони можуть погодити і інші норми оплати такої роботи, наприклад, з меншою доплатою.

Також цим Законом передбачено, що роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за трудовими договорами з іншими роботодавцями. Виконання роботи на умовах нефіксованого робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Працівник, який відпрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців, має право звертатися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці.

За результатами розгляду зазначеної вимоги роботодавець зобов'язаний протягом 15 календарних днів з дня звернення працівника укласти з ним такий строковий або безстроковий трудовий договір або надати йому в письмовій формі обґрунтовану відповідь про відмову укласти такий трудовий договір.

У разі відмови роботодавця укласти такий строковий або безстроковий трудовий договір працівник має право повторно звертатися з відповідною вимогою протягом усього строку дії трудового договору з нефіксованим робочим часом, але не раніше ніж через 90 днів з дня отримання відповіді роботодавця на попередню його вимогу.

Водночас, Закон забороняє роботодавцям зловживати таким гнучким видом оформлення трудових відносин, а саме, один роботодавець може мати не більше 10% «договорів про фріланс» загальної кількості трудових договорів, а якщо загальна кількість найманих працівників менша 10 осіб, роботодавцю дозволено мати лише 1 договір з фрілансером.

Важливо, трудові договори з фрілансером обов’язково укладаються у письмовій формі. Примірна форма трудового договору з нефіксованим робочим часом затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин. Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:

  • спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов'язків;
  • спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у передбачених випадках;
  • інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).

Слід звернути увагу також, що даний Закон, прямо вказує на те, що факт укладення договору з фрілансером не може обмежувати загальних трудових прав останнього. Тобто, в усіх інших аспектах до фрілансера будуть застосовуватися загальні положення законодавства про працю, скажімо, щодо безпеки праці, робочого місця, відпусток тощо.

Отже, договір з нефіксованим робочим часом це зручний механізм для забезпечення легальної зайнятості осіб, потреба у послугах яких виникає лише час від часу.

Підготувала:
Провідний юрист ТОВ «ЮСТА-ЕКСПЕРТ»
Оксана АВРАМЕНКО

20.10.2022